5 липня змінився порядок видачі, про- довження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців. Втратила чинність постанова КМУ від 8 квітня 2009 р. № 322 і набрала чинності постанова КМУ «Про затвердження Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозво- лу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» від 27 травня 2013 р. № 437 (далі — Постанова № 322 і Постанова № 437 відповідно).

Постановою № 437 передбачено обо- в'язок роботодавця повідомити територі- альний орган Державної служби зайнятості про вакантні посади (попит на робочу силу) не пізніше ніж за 15 календарних днів до звернення за дозволом, оскільки переваги в працевлаштуванні на відкриті вакансії ма- ють громадяни України, які є кваліфікова- ними та спроможними виконувати відповід- ний вид роботи.

Крім того, Кабмін визначив, що у випадку, коли іноземець або особа без громадянства (далі — іноземець): " претендує на зайняття посади керівни- ка, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець є заснов- ником або співзасновником підприємства, установи, організації; " є суб'єктом авторського права і суміж- них прав та запрошується на роботу в Україну для здійснення таких прав, застосування його праці є доцільним і до- статньо обґрунтованим. Загальний перелік документів, які мають бути подані роботодавцем до територіально- го органу Державної служби зайнятості, ско- рочено фактично до 7 позицій.

Так, з переліку виключено: " обґрунтування доцільності використан- ня праці іноземця та можливості створення для нього відповідних умов для перебування і роботи; " довідку органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків і зборів (обов'язкових платежів); " довідку центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом; " квитанцію про внесення плати за роз- гляд заяви; " копію проекту трудового договору (контракту), засвідчену роботодавцем; копію статуту роботодавця, засвідчену в установленому порядку.

Новим документом, що вимагається від роботодавця, є документ, виданий лікувально- профілактичним закладом про те, що інозе- мець не хворий на хронічний алкоголізм, ток- сикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ. Заява віднині подаватиметься за зразком, наведеним у додатку до Постанови № 437. Разом із тим вимоги до документів робо- тодавця для працевлаштування іноземців, які належать до (1) внутрішньокорпоративих це- сіонарієв і

(2) таких, що направляються за- кордонними роботодавцями в Україну для виконання певних обсягів робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між іноземним та вітчизняним суб'єктами господарювання, майже не змінилися.

Положення Постанови № 437 щодо умо- ви про кількісне співвідношення між залу- ченими роботодавцем кваліфікованими іно- земцями та загальною чисельністю осіб, які працюватимуть на умовах договорів (конт- рактів), — не більше 50 %, відповідає поло- женню частини другої статті 42 Закону Украї- ни «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI.

Для працевлаштування іноземця, який претендує на зайняття посади керівника, за- ступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець є засновником або співзасновником підприємства, установи, організації, роботодавець подає належним чином завірені копії установчих документів.

У випадку, якщо іноземець є суб'єктом ав- торського права і суміжних прав та запрошу- ється на роботу в Україну для здійснення цих прав, роботодавець до загального переліку документів має додати засвідчені нотаріально копії документів, що ідентифікують об'єкт ав- торського права та (або) суміжних прав авто- ра і засвідчують авторське право.

Порівняно з Постановою № 322 скорочено строк розгляду пакету документів щодо ви- дачі дозволу, продовження дії раніше видано- го дозволу, відмови у вчиненні зазначених дій з 30 до 15 календарних днів і встановлено такий самий строк для прийняття рішення про анулювання виданого дозволу.

Нововведенням Постанови № 437 є ви- значення строку для повідомлення робото- давця про прийняте щодо його клопотання рішення — 3 робочі дні з дня видання наказу з одночасним розміщенням відповідної ін- формації на сайті територіального органу Державної служби зайнятості.

Із набранням чинності Постановою № 437 порядок отримання дозволу на використання праці іноземця складається з таких етапів: 1) інформування територіального органу Державної служби зайнятості про наявну від- криту вакансію — не пізніше ніж за 15 кален- дарних днів до звернення за дозволом; 2) подання пакету документів за перелі- ком, установленим Постановою № 437; 3) перевірка пакету документів Держав- ною службою зайнятості — протягом 1 робо- чого дня;

4) розгляд пакету документів та прийняття рішення Державною службою зайнятості — протягом 15 календарних днів з дати подання роботодавцем документів;

5) отримання наказу Державної служби зай- нятості, складеного за результатами розгляду пакету документів, — протягом 3 робочих днів з одночасним розміщенням відповідної інформації на сайті територіального органу;

6) оплата послуг Державної служби зайня- тості в розмірі чотирьох мінімальних заробіт- них плат у разі прийняття рішення про видачу дозволу роботодавцю — протягом 30 кален- дарних днів із дня прийняття рішення про ви- дачу дозволу. Порушення строку оплати має наслідком його скасування. Це положення лі- бералізувало норми Постанови № 322, оскіль- ки передбачає внесення плати винятково за позитивне рішення Державної служби зайня- тості;

7) отримання дозволу в територіальному органі Державної служби зайнятості, оформ- леного протягом 10 робочих днів із дня зараху- вання коштів на рахунок Фонду загально- обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

8) укладення з іноземцем трудового дого- вору (контракту) і надання територіальному органу Державної служби зайнятості його ко- пії — протягом 3 робочих днів після укладен- ня такого договору (контракту) на підставі отриманого дозволу.

Для продовження строку дії дозволу ро- ботодавець подає тільки заяву, довідку МВС про те, що іноземець не відбуває покарання за скоєння злочину та стосовно нього не здій- снюється кримінальне провадження, і кольо- рові фотокартки, вимоги до яких аналогічні випадку отримання дозволу вперше. Інші до- кументи, визначені в Порядку № 437, пода- ються у випадку, якщо дані, що в них містять- ся, змінилися протягом строку дії дозволу. Строк звернення роботодавця з ініціати- вою продовжити дію дозволу не змінився і становить не менше 30 календарних днів до закінчення дії дозволу.

Видача дубліката дозволу здійснюється на безоплатній основі. Аналогічний висновок можна зробити щодо послуги продовження дії дозволу, оскільки Постанова № 437 не міс- тить норми, яка б передбачала її оплатний ха- рактер.

Слід зазначити, що Постанова № 322 не ре- гулювала питання відновлення пошкодженого або видачу дубліката втраченого дозволу, що призводили до необхідності повторно подава- ти весь пакет документів та очікувати на рі- шення протягом 30 календарних днів. Наразі цей недолік усунено Постановою № 437. Так, роботодавець отримує дублікат: " у випадку втрати: за умови подання заяви, складеної в довільній формі, і копій документів, що засвідчують повідомлення роботодавцем територіального органу Дер- жавної служби зайнятості, який видав до- звіл, Адміністрації Держприкордонслужби і територіального органу або підрозділу ДМС, який видав посвідку на тимчасове прожи- вання в Україні; " у випадку пошкодження: за умови по- дання заяви роботодавця, складеної в довіль- ній формі, та повернення пошкодженого до- зволу.

Рішення про видачу дубліката дозволу приймається Державною службою зайнятості протягом 5 робочих днів з дня отримання від роботодавця зазначених документів.

Постанова № 437 визначає також підстави для однозначної відмови роботодавцю у ви- дачі, продовженні дії виданого дозволу. Зокрема, підставою для відмови у видачі або продовженні дії дозволу на використання пра- ці іноземця є наявність одночасно таких об- ставин: (1) наявність кваліфікованих пра- ців ників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію та відповідають вимогам, зазначе- ним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), і (2) відмови робото- давця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органа- ми для працевлаштування (крім рішення про видачу дозволу на застосування праці осіб, направлених закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг), та іноземців, які належать до катего- рії «внутрішньокорпоративні цесіонарії»).

Отже, під час формулювання вимог до кандидатів на відкриту в компанії вакансію роботодавцеві слід бути вкрай обачним і де- талізувати характеристики з урахуванням до- свіду роботи, знань і вмінь вже затверджених кандидатів на вакантні посади.

The content of this article is intended to provide a general guide to the subject matter. Specialist advice should be sought about your specific circumstances.